Анонс новин

« грудня 2018 »
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Гордість закладу



mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні129
mod_vvisit_counterВчьора195
mod_vvisit_counterЦього тижня129
mod_vvisit_counterМинулого тижня2076
mod_vvisit_counterЦього місяця2613
mod_vvisit_counterМинулого тижня8735
mod_vvisit_counterВсіх491205

Online (20 хвилин тому): 3
Ваш IP: 18.212.93.234
,
Зараз: 2018-12-10 13:04
Понеділок, 07 квітня 2014, 10:31

«Тарасове слово - душа України»

Автор:  Адміністрація
Оцінити
(0 голоси)

Ведучі свята Шевчук О.Г.  та Яцюк О.Д. хвилююче розпочали свято віршами про святий «Кобзар». До слова була запрошена і завідувач ДНЗ №40 Прокопчук О.Г., яка продовжила розповідь про творчість поета, що перегукується із сьогоденням.  Із сльозами в очах всі присутні слухали уривок із поеми «Наймичка» у виконанні Ірини Кухарчук , разом з великим пророком ще і ще проживали його життя у віршах, які з душею декламували вихователі : Шпичка Г.П, Колісняк В.Д, Ярмолюк Ю.В, Гришкевич Ю.А, Дуплій О.В, психолога Бейлах О.М, мами наших вихованців Шостак О.В, Шевчук А.Й, Давидюк І.В, завідувача нашого закладу п. Олени Прокопчук та методиста п. Олени Новосад. По особливому було приємно слухати вірш у виконанні нашої випускниці Сапожнікової Вікторії , учениці 26 школи . По іншому звучали у цей день під акомпонемент фортепіано пісні «Думи мої» та «По діброві вітер виє». Велику хвилю емоцій викликала пісня в сучасній обробці «Бандуристе орле сизий» у виконанні медичної сестри нашого закладу Кухарчук Галини. Збентежила і здивувала всіх присутніх інтерпретація поеми «Сон» із слайдами сучасного життя. До глибини душі вразили авторські вірші наших педагогів: Кухарчук І.М, Новосад О.В, Андрічук О.М.. На завершення свята прозвучала пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні всіх учасників заходу, та по новому прозвучали слова :

І на оновленій землі врага не буде, супостата

А буде син, і буде мати, і будуть люди на землі.

Такі свята зближують, надихають, об'єднують, дають віру у прийдешній день.



 

Авторські вірші педагогів

Кухарчук Ірина  Миколаївна

«Тобі Кобзарю»

Великий Пророче, твоє віще слово

Звучить через роки у кожній душі,

Хвилює серденька таємнії струни

І спати не можу спокійно вночі.

Тарасе, Тарасе, устань, подивися

Що робиться нині на нашій землі,

Хоч жив ти не з нами , але ніби бачив

Як правдою стануть поеми й вірші.

Як землю сплюндрують і люд наш обдурять,

Як схочуть загарбати села й міста,

І хмарою диму нам сонце затулять

Сьогодні збувається правда твоя.

Могутній Пророче, великий Кобзарю

Хай слово звучить в кожнім місті й селі,

Народе вкраїнський допоки, допоки

Ми будемо жити у панськім ярмі?

Та бачу між хмарами промінь свободи

Народ наш не здасться, зборонимо край,

І буде щаслива страждальна Вкраїна

І знов запанує Шевченківський рай.

 

Андрійчук Оксана Миколаївна

Іде весна, іде красна

Мов квітка розвилася,

І спогад наш несе вона

Про віщого Тараса.

Що більше сотні тому літ

Умер в чужій країні,

Та славний він на цілий світ

Його всі знають нині.

Багато зла перетерпів,

Зазнав лихої долі,

Малий зостався без батьків

І вівці пас у полі.

І у пустелі, в чужині

У самоті томився,

Писав про рідний край пісні,

І богу все молився.

Як проминуло 10 літ

Вернувся він на волю,

Та не веселий був той світ

Ридало серце з болю.

Замовкло серце Кобзаря,

У чужині холодній,

Та слово , ясне мов зоря,

Нам світить до сьогодні.

Сповнить Тараса Заповіт,

Ніхто з нас не забуде!

І хоч минула сотня літ,

Він завжди з нами буде!

 

Новосад Олена Василівна

«Шевченкова весна»

Шевченкова весна,

Так кажуть люди у народі,

Поет і жив, і мріяв, і творив,

Він жив як жив, а жив він у природі

Степів широких і ланів безкраїх син.

Спинити погляд на цей зір глибокий,

Проникливість, і подив, і любов,

Безсмертність слів, і мрія на всі роки

Залишаться у спогаді моїм .

За волю, за свободу, за братерство,

Гукав весь світ, і він гукав услід,

Своїм мечем – цим словом сокровенним

Слова спасіння він їм говорив.

Почули ми - та не почули інші

І світ стрілою в вогнище злетів,

Та без надії не буває дива,

Сам Бог молитись щиро нам велів.

Почув і світ, і схаменулись люди,

І сонце встало в обрії новім,

Але поета з нами вже не буде,

Наш вічний генію, уклін тобі земний.

Змінено Понеділок, 07 квітня 2014, 11:01

Написати відгук