Анонс новин

« вересня 2018 »
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Наше життя

Гордість закладу



mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні246
mod_vvisit_counterВчьора339
mod_vvisit_counterЦього тижня585
mod_vvisit_counterМинулого тижня1977
mod_vvisit_counterЦього місяця7811
mod_vvisit_counterМинулого тижня32640
mod_vvisit_counterВсіх463887

Online (20 хвилин тому): 8
Ваш IP: 54.196.13.210
,
Зараз: 2018-09-25 18:32

Голосування за громадський проект дошкільного закладу №40

https://rivne.pb.org.ua/projects/37

 

Доповідь з досвіду роботи завідувача з теми «Управління процесом педагогічної творчості при впровадженні інноваційних підходів в практику роботи дошкільного закладу»

Як часто ми замислюємся : чому такий низький рівень життя у нашій державі? А якщо низький рівень життя – значить і  низький рівень суспільної активності громадян, як особистостей. Відповідь одна – довготривале перебування в пострадянському просторі, якому необхідні були виконавці-роботи завдань тоталітарної системи, яка насаджувала свої правила, вимоги, що закріпились певним стереотипом мислення у громадян. Як не дивно, але  до цих пір наше мислення тяготіє даними стереотипами, особливо у людей старшого покоління.

Демократичні переміни останніх років та закріплене право на вільний вибір педагогічної творчості на сучасному етапі звільнили на кінець від заборони, яка довгий час штучно стримувала творчий потенціал нашого педагога. Варто відзначити,що сучасна законодавча та нормативно-правова база в галузі дошкільної освіти надає особливого пріорітету розвитку творчої особистості дитини.Ст.55 «Закону про освіту» становить вимогу забезпечити в закладах освіти України права педагогічних працівників на: »вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи». В основу концепції  Базового компоненту дошкільної освіти та Програми розвитку дитини дошкільного  віку»Я у світі» покладено розвиток особистості « з боку її неповторності, винятковості, несхожості на інших, оригінальності».  Але саме тут практика перемін зіткнулась із серйозними протиріччями між наявною потребою в якісно-новому, швидкому розвитку освітньої установи і невмінні педагогів та їх керівників реалізувати цю потребу на практиці. Найважливіше в даній ситуації навчитись керівнику разом з його педагогами грамотно розвивати заклад. А щоб це зробити, потрібно вільно орієнтуватися в таких поняття, як «нововведення», «інновація», «інноваційний процес», який визначається, як цілеспрямовані зміни, що вносять в середовище освітнього закладу нові стабільні зміни, які забезпечують перехід будь-яких систем із одного стану в якісно інший, вищий, продуктивніший.

Проте, деякі керівники при виборі засобів оновлення роботи свого закладу керуються не аналізом ситуації в ньому, а якимись, наприклад, особистими смаками, симпатіями, принципами «подобається- не подобається»,  а інколи не обгрунтованою гонитвою за чим-небудь, аби новим, що найстрашніше! Тут знаходять своє місце неактуальні популістські погляди та вкрай шкідливі волюнтаристські.

Досвід роботи нашого закладу засвідчує, що управління процесом педагогічної творчості при провадженні сучасних іноваційних технологій дає позитивні результати лише при умові науково-обгрунтованого експерименту, продуктивної апробації, дослідницько-пошукової роботи в комплексі з науковцями, педагогами, медиками, психологами, соціологами на основі органічної діяльності зі створення, розробки, апробації, освоєння, використання і розповсюдження нових продуктивних досягнень. Кожна інновація повинна бути науково обгрунтована і практично доказана. Використання тої чи іншої продуктивної технології завжди обумовлене результатами глибокого аналізу навчально-виховного процесу для оптимального вирішення проблеми, яка виникла.

Я переконана, що педагогічна праця не творчою бути не може, адже неповторні діти, обставини, особистість самого вихователя і будь – яке оптимальне педагогічне рішення виходить як правило з нестандартних умов. Якщо ж людина, яка працює з дітьми не враховує цих особливостей, то її праця лежить уже за межею того, що називається словом педагогічна. Особливістю педагогічної творчості в сучасних умовах є те, що, будучи активним процесом, вона в міру розвитку потребує в необхідній мірі управління, необхідне спрямовування творчості на досягнення оптимальних результатів  певними технологіями, засобами.

То ж як управляти процесом творчого зростання вихователя, дитини і чи, взагалі, можливе таке управління? Яка роль завідуючої, як керівника, в зростанні творчого потенціалу колективу?

З власного досвіду зауважу, що управління процесом творчого зростання бере початок з поставленої проблеми та планування змісту і форм роботи, щоб розв’язати цю проблему, на основі глибокого аналізу творчих можливостей педагогів, дітей, максимального  врахування їхніх потреб, інтересів, запитів.

Я, як керівник дошкільного закладу, на одній із педагогічних рад, підняла проблему: у вихованців дитячого садка низький рівень творчих можливостей. Запропонувала обсудити кінцевий результат такого стану навчально – виховного процесу на педагогічній годині. Виявилось, що він низький не тільки у дітей, але й у багатьох педагогів. Це стало головною проблемою! Але, якщо вже спільно з колективом поставлена проблема, то роль головного стратега у вирішенні її має надаватись керівнику! «Часто можна почути: учитель повинен» «… І часто випускається з поля зору те, що і ми повинні давати дещо вчителю. Ми – це керівники…» - писав В.О. Сухомлинський.

Тому, щоб сприяти розвитку педагогічної творчості, я, насамперед, поставила за мету: дати змогу усвідомити кожному члену педагогічного колективу, що являє собою взагалі творча діяльність.

Запропонувала розглянути дві сучасні наукові позиції щодо природи творчості:

 

management_scheme

Відзначили взаємозалежність та взаємообумовленість цих позицій. Дійшли до висновку :творчий потенціал педагогічного колективу д/с реалізуються у діяльності кожного його члена, який  самореалізується у творчій справі.

Виходячи з аналізу моделі творчого процесу, пропоную такий алгоритм формування творчого потенціалу педагогічного колективу : через загальну педагогічну справу, яка охоплює весь навчально-виховний процес до розвитку творчих потенційних можливостей кожної конкретної особистості (вихователя-дитини)

Постараюсь розкрити його суть:

  1. На основі висновків моніторингових досліджень демократичне визначення загальної проблеми, над якою працюватиме дитячий садок, чітка конкретизація того, що необхідно реформувати: низький розвиток творчих можливостей педагога-дитини - підвищити рівень розвитку творчих можливостей педагогічного колективу – дошкільників.
  2. Розробка механізмів та програм втілення її (проблеми) у навчально-виховний процес (введення нових технологій та програм, нових форм виховної та методичної роботи, а саме: формування культури мислення, на основі використання методології ТРВЗ, введення курсу РТМ (РТУ), елементів системи музичної творчості К.Орфа, альтернативних методик: Б.Нікітіна, Б.Зайцева, інтелектуальних ігор Мінскіна, логічних лабіринтів Гайштута; вводяться спеціалізовані заняття з розвитку творчих можливостей в старших групах (1 раз в тиждень), які значно підняли рівень мислительних операцій дошкільників, надається перевага індивідуальним формам роботи).  З 2007 року в дошкільному закладі вводиться курс розвитку основ культури мислення в дошкільних групах. Ефективно працюють гуртки  «Конструктори та винахідники», «Фантазери», «Дослідники і чомусики». Матеріали гуртків « Фантазери» та «Дивослово» (кер. Талімончук О.В. та Деркач М.Я.) здобули перемогу у Всеукраїнському гуманітарному конкурсі   (м.Київ).
  3. Чітко визначити границі нововведення:спочатку окремі групи,потім всі дошкільні групи, адміністрація, вихователі, спеціалісти, допоміжний персонал, батьки, створення групи підтримки і опозиціі,тобто сили, які будуть на стороні інноваторів і опозиціонерів.
  4. Створити умови для охоплення всіх учасників навчально-вихового процесу творчою діяльністю , а саме  : підготовка та проведення навчальних семінарів, раціональний розподіл обов’язків між педагогічним колективом ,   забезпечення літературними джерелами, методичними посібниками, виготовлення дидактичного матеріалу. Значну консультативну допомогу з даних питань надала Одеська творча лабораторія оригінальних ідей та знахідок (завідувачка – кандидат психологічних наук Лариса Шрагіна) та Всеукраїнська лабораторія педагогіки ТРВЗ (м.Рівне).
  5. Проведення апробації та корекції результатів. На основі обговорених результатів появились: методичні розробки, , які виявилися результативними, систематизувався навчально- дидактичний    матеріал, знайшли обґрунтування перспективні плани, появляється проект програми розвитку творчих можливостей дошкільників
  6. Обговорення результатів втілення даної проблеми (на педагогічній раді, конференціях, батьківських зборах).
  7. Відкрите підбиття підсумків, заохочення учасників втілення проблеми ( моральне, преса, матеріальне)

В аспекті  управлінської діяльності процесом педагогічної творчості особливе місце займали такі функції управління: організаційна, діагностична, мотиваційна, прогностична, апробаційно-моделююча,  компенсаторна, відновлювальна, коригуюча, пропагандистська, контрольно-інформаційна, що дало змогу забезпечити  науково обгрунтований , системний, послідовний підхід до вирішення проблеми.

Важливо зазначити,що оптимізація управлінської діяльності залежить ще і від обраної  ефективної стратегії інноваційних перетворень.В нашому закладі успішно зарекомендувала себе стратегія  експерементальної апробації та  моніторингових досліджень.

На практиці продуктивність роботи педагогічного колективу забезпечив чіткий розподіл впровадження інноваційних  підходів   на такі етапи:

- вихідний (мотивація втілення, розробка концептуальних завдань, колективне обговорення, доповнення, вдосконалення силами творчих вихователів, адміністрації, батьків );

-  інтеграційний  (формування педагогічних позицій вдосконалення проблеми на основі поєднання нових ідей, педагогічних технологій та педагогічних інновацій вихователів);

- пошуковий (організація діяльності педколективу на основі пошуків вдосконалення розвитку творчого потенціалу особистості);

- дослідницький (вивчення та розвиток творчого потенціалу колективу на основі дослідницького підходу до навчання і виховання);

- впроваджувальний (впровадження педагогічних знахідок в практику роботи з дітьми).

Здійснюючи управління інноваційною діяльністю та творчим процесом педагогічного колективу, ми з вихователем- методистом дотримуємся низки важливих принципів:

- стимулювати творчу діяльність та ініціативність педагогів;

- підтримувати комфортний психологічний клімат у колективі;

- стимулювати формальні й неформальні комунікації між  учасниками інноваційної діяльності;

- використовувати групові форми організації співпраці;

- створювати гнучку систему відбору і введення в дію нових ідей;

- підтримувати прагнення педагогів до загального й професійного навчання, зокрема – до самоосвіти;

- відтворювати організаційний і кадровий потенціал , зокрема через систему внутрішнього взаємонавчання і наставництва;

- комплексно організовувати взаємодію всіх учасників інноваційної діяльності;

-  розширювати взаємозамінність і делегування повноважень, участь усіх суб`єктів інноваційної діяльності у прийнятті рішень;

- стимулювати педагогів до обміну думками, ідеями, участі в дискусіях;

- забезпечувати учасників інноваційної діяльності необхідними матеріально-технічними ресурсами та інформацією;

- здійснювати перехід до природних форм управління, заміну адміністрування на ефективне лідерство;

- створювати інноваційний клімат у колективі, за якого кожен педагог почуватиметься вільно та виявлятиме готовність до творчої роботи;

- забезпечувати згуртованість колективу, формувати впевненість педагогів у підтримці й розумінні з боку колег;

- застосовувати пошуково-дослідницькі підходи в роботі;

- розвивати в собі та педагогах такі професійні якості, як конструктивізм, рефлективність, ініціативність, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

Дотримання цих принципів сприяє  ефективності інноваційної діяльності в ДНЗ , зростанню творчих можливостей педагогів, дітей, що саме засвідчують наші досягнення. ДІАГРАМИ В результаті розробленої системи підвищився рівень творчих можливостей у дітей та зросла професійна майстерність педагогів. Ступінь творчої діяльності вихователів та потреба у професійному самовдосконаленні і самоосвіті підвищилась на 23%. Підвищився рівень знань, умінь та навиків у дітей з різних видів діяльності, значно зріс інтелектуальний розвиток дошкільників.

В основі даних педагогічних надбань простежується розвиток проблеми , яку ми демократично обговорювали на початковому етапі творчої діяльності колективу: розвиток творчих можливостей педагога-дошкільника. Через вирішення проблеми розвитку творчих можливостей – до розвитку творчої особистості вихователя- дитини,- так оптимально розвинулась педагогічним колективом початкова проблема. І це дуже відрадно, такий стан справ  дозволяє колективу окреслювати перспективу на майбутнє: створення дошкільного закладу нового типу, на основі власної авторської програми, де основним стержнем буде – розвиток творчої особистості дитини, що дасть змогу підвищити інтелектуальний    потенціал  кожного  дошкільника, максимальну  самореалізацію особистості педагога та дитини.

В досвіді моєї управлінської діяльності  також надаю пріорітетного значення професійній готовності керівника  управляти процесом педагогічноі творчості при впровадженні в практику роботи інноваційних підходів.Основною її складовою вважаю:

- знання про сутність інновацій;

- інноваційні управлінські вміння – аналітичні, планово- проективні, організаційні, контрольно – експертні;

- емоційно - ціннісне ставлення до інновацій;

- сформовані професійно - особистісні якості керівника –інноватора – креативність, управлінська рефлексія.

Формування та розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу- довга та клопітка справа.Вона вимагає від керівника та всього педагогічного колективу створення таких умов праці, які можуть скластися лише  при демократичних стосунках та грамотному стилі управління.

Що ж я та мій колектив вкладаємо в поняття  «створення умов для творчої праці»:

  1. 1. Вміння прогнозувати мету в педагогічній діяльності, яка пов'язана з необхідністю творити, створювати нове. Бачення мети в творчій роботі вихователя починається з прогнозування результатів заняття, інших форм роботи з дітьми, підпорядкування цьому його основної мети.  
  2. 2. Створення умов для творчої праці – це і розкріпачення вихователя у виборі шляхів досягнення поставленої мети.  
  3. 3. Вміння вибирати оптимальні шляхи для здійснення поставленої мети, активно використовуючи педагогами самооцінку, самоаналіз своєї педагогічної діяльності. Самоаналіз заняття  вихователем, самооцінка своєї роботи, самоаналіз ступеня реалізації основних управлінських функцій керівником ДНЗ є основою самовдосконалення своїх професійних навичок, своєї творчості та творчості колег. 
  4. 4. Здатність бачити проблеми у своїй роботі, роботі дошкільного закладу – важлива риса сучасного творчого керівника та творчого педагога. 
  5. 5. Вміння об'єднати колектив спільною творчою діяльністю (чітко диференціювати роботу з методистом та іншими педагогами, дійти з конкретною допомогою до кожного працівника, зацікавити кращим професійним досвідом, рекомендаціями науки та ін.). 
  6. 6. Згуртування педагогічного колективу, формування традицій, спільних цінностей, розвиток ініціативи – це повинно бути результатом організаторської творчої роботи завідувача та методиста.
  7. 7. Забезпечення для педагогів вільного часу. «Вільний час вчителя –  це …корінь,який живить гілки педагогічної творчості.Чим менше у вчителя вільного часу …тим скоріше наступить той період, коли вже нічого буде давати своїм вихованцям»  - сказав В.Сухомлинський.
  8. Ми повинні чітко усвідомити, що творчість ніколи, ніде, ні в якій діяльності під тиском і примусовістю не виникає, якщо навіть цей тиск і правомірний. Творча атмосфера в педагогічному колективі виникає тільки при хорошому психологічному мікрокліматі, відчутності сварок, конфліктів, при наявності розвинутого почуття патріотизму і гордості за свій заклад, за свою професію.

Увага до людей, їх потреб і клопотів, підтримка ініціативи, відкритість новому, вміння побачити хороше – ось що повинно відрізняти творчого керівника.

Творча діяльність сьогодні важлива і потрібна, вона повинна допомогти дитині стати Людиною завтрашнього дня.Завжди памятайте вислів Корнеги:»Там , де немає творчості , згасає життя».

animal_fish_star.png